Герої Харкова та області, які стали відомими за рік повномасштабної війни

Харків прокинувся рано-вранці 24 лютого від масованого обстрілу росіян. Регіон, що має на сході спільний кордон із РФ, у перші ж дні повномасштабного вторгнення втратив майже 40% території. Але всупереч сталому уявленню, «російськомовний» Харків показав, що він – саме український і бореться за кожен сантиметр своєї землі. На захист міста і країни стали люди, які до цього ніколи не тримали в руках зброю. Історії військових, волонтерів, лікарів і навіть тварин - у матеріалі Vgorode.

Волонтер із Японії вирішив назавжди залишитися у Харкові після 9 місяців життя у метро

75-річний Фумінорі Цучико добровільно дев'ять місяців прожив у харківському метро, допомагаючи людям, які там ховалися від обстрілів. Тепер він продав свій будинок у Японії та вирішив назавжди переїхати до Харкова.

Волонтер із Японії вирішив назавжди залишитися у Харкові після 9 місяців життя у метро. Фото: ТСН

Фумінорі Цучико приїхав до Харкова на третій місяць повномасштабного вторгнення. Щоб підтримати людей, дев'ять місяців прожив у підземці на станції «Героїв Праці», який тоді служив бомбосховищем. Про життя у підземеллі розповідав у Фейсбуці та збирав пожертвування для харків'ян. Після того, як метро запрацювало, почав організовувати щотижневу гуманітарну допомогу своїм новим друзям, а потім і зовсім продав будинок у Японії та переїхав до Харкова.

Актриса харківського театру захищає Україну у складі ЗСУ

Тетяна Тумасянц – боєць тероборони ЗСУ із позивним "Тума". До повномасштабної війни вона працювала акторкою у Харківському державному академічному театрі ляльок ім. В. А. Афанасьєва.

Актриса харківського театру захищає Україну у складі ЗСУ. Фото: Сили ТРо

Харків'яни бачили цю актрису чи її лялькових персонажів у більш ніж десятці популярних вистав театру ляльок, у тому числі "Майстра та Маргарита", "Декамерона", "Ревізора", "Золотий ключик" тощо. "Тума" зараз служить у 206-му батальйоні територіальної оборони ЗСУ 241 бригади територіальної оборони міста Києва.

Каже, що насамперед захищає своїх рідних та предків. Дочка та батьки Тетяни поїхали за кордон, і хоча побоювалися, все ж таки підтримали рішення Туми. Після війни Тумасянц збирається повернутись у професію, але визнає, що буде непростий період адаптації.

Дочка харківського екс-ректора Владислава Чорних пішла на фронт.

28-річна доброволець Владислава Чорних із позивним "Аїда" загинула під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку 28 грудня.

Донька харківського екс-ректора Владислава Чорних пішла на фронт медиком. Фото: facebook.com/vsevolod.kozhemyako

До повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну вона була аспіранткою Національної фармацевтичної академії, її батько - відомий фармацевт, екс-ректор Національної фармацевтичної академії Валентин Черних.

За словами командира "Хартії" Всеволода Кожем'яко, Влада вирішила служити після двох місяців, проведених під обстрілами у підвалі. Батьки підтримали її рішення. У ряди підрозділу вона вступила у травні як медик, але побратими швидко помітили її стрілецькі здібності, і вона стала першою жінкою у "польовій частині" Хартії. Вона почала працювати у розвідці, а потім стала пілотом дронів різного призначення: розвідників, бомбардувальників, камікадзе.

Дівчину поховали на 2-му міському цвинтарі Харкова.

Дитячого письменника Володимира Вакуленка росіяни вбили під час окупації Ізюму

Володимир Вакуленко зник наприкінці березня, а його тіло було знайдено та ідентифіковано в одній із могил на місці масового поховання в Ізюмському лісі восени 2022 року.

Дитячого письменника Володимира Вакуленка росіяни вбили під час окупації Ізюма. Фото: MY.YA

У перші дні окупації Володимир Вакуленко вів щоденник, який закопав у землю, а після звільнення Ізюма восени його батько передав записи українській письменниці Вікторії Амеліній. Письменник не евакуювався через сина, у дитини – аутизм. Володимир Вакуленко виховував сина здебільшого самотужки. Майже ніколи з ним не розлучався.

У січні у Львові перевидали книгу дитячих віршів "Батьківщина книга" Вакуленка.

"Ми хочемо таким чином підтримати родину Вакуленка і насамперед Віталіка, у якого не залишилося тата, який любив його найбільше, але залишаться татові вірші, присвячені йому", - сказала співзасновник видавництва Мар'яна Савка.

За порятунок немовлят та їхніх матерів: харківський лікар увійшла до рейтингу «100 жінок 2022»

Керівник Харківського регіонального перинатального центру Ірина Кондратова увійшла до рейтингу "100 жінок 2022", які надихали та впливали на світ цього року за версією ВВС.

За порятунок немовлят та їхніх матерів: харківський лікар увійшла до рейтингу

Лікар не покинула перинатальний центр навіть під час сильних обстрілів міста, кажуть укладачі рейтингу.

"Незважаючи на безперервні російські обстріли, Ірина Кондратова та її колеги продовжують робити все можливе для вагітних жінок, новонароджених немовлят та їхніх матерів у Харківському регіональному перинатальному центрі. Вони облаштували пологове відділення у підвалі лікарні та ризикували своїм життям, не залишаючи реанімації". сирени повітряної тривоги, тому що деяких немовлят не можна було ні перевезти в інше місце, ні навіть залишити самих. А з 2014 року її відділення надало медичну та психологічну допомогу понад 3000 жінок із Луганської та Донецької областей", - йдеться у матеріалі видання.

Суддя Дмитро Костянтинов став волонтером та сапером

Суддя Красноградського районного суду Дмитро Костянтинов під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну став волонтером та брав участь у розмінуванні території Харківської області.

Суддя Дмитро Костянтинов став волонтером та сапером. Фото: rsu.gov.ua

Він загинув 29 жовтня під час розмінування селища Борщова, яке тривалий час перебувало під окупацією. Дмитру Костянтинову у грудні 2022 року виповнилося б 45 років.

За словами колег, Дмитро Костянтинов проводив семінари для саперів та сам постійно брав участь у ліквідації наслідків окупації – розмінував території. З початку війни займався волонтерством, підтримував українців у складних життєвих ситуаціях.

Жінка усиновила 4 дітей із Куп'янська, батько яких загинув від касетного снаряда

Ольга стала опікуном для чотирьох дітей із Куп'янська, які залишилися сиротами після обстрілу міста. Їхній батько загинув, закривши собою від касетного снаряда. Останні сім років він виховував дітей самостійно.

Ольга усиновила 4 дітей із Куп'янська, батько яких загинув від касетного снаряда. Фото: ТСН

Сім'я Савельєвих жила у Куп'янську. Мати давно позбавили батьківських прав, інших родичів у них не було, тож оформити опікунство не було кому. Коли батько дітей Сергій разом із старшим Богданом та наймолодшою Ангеліною пішов за гуманітарною допомогою, окупанти розпочали обстріл міста. Прилетіла касетна бомба. Батько прикрив своїм тілом Богдана та Ангелину і врятував їх.

Ольга стала хрещеною дітей Сергія випадково. Рік тому вона приїхала до друзів до Куп'янська на святкування і там познайомилася із Сергієм. Він попросив її стати хрещеною його дітей. Хрестини були їхньою єдиною зустріччю, а потім почалася війна.

Зв'язків у Куп'янську не було, зі своїм старшим сином вона потрапила до однієї з харківських лікарень. Там вона зустріла свого хресника Богдана. Лікарі змушені були відрізати йому фаланги пальців на руці. Ангеліна на той момент була в реанімації, бо уламками їй посікло обличчя, перебило ноги. Дітей лікували та паралельно готували до перевезення до Києва, цим займалися одразу кілька фондів. Тоді Ольга з чоловіком вирішили стати опікунами для дітей. Наразі вони вирушили до Австрії, там Богдан та Ангеліна надали повне лікування з подальшою реабілітацією.

У Харківському ТрО служить дівчина, яка поборола рак та пішла воювати

Дівчина із позивним "Скріпка" родом із Коростеня, Житомирської області. У перші дні війни поїхала на Харківщину, щоби захищати її від росіян. Її історію розповіли у прес-службі 226 батальйону 127 Окремої бригади Сил ТрО ЗСУ.

Військовослужбовець із позивним

За словами Ганни, новини про Бучу та Ірпень начебто «перевернули все всередині». Вона виїхала з Коростеня до Вінниці електричкою, добу прожила на вокзалі, звідти поїздом до Харкова із рюкзаком за плечима.

«Рвалась захищати "неньку". Поїхала туди, де вважала себе за необхідне», – розповідає Ганна.

До війни працювала оператором в інтернет-компанії. Змалечку захоплюється зброєю і любить полювання, влучно стріляє. Спочатку її прийняли на службу діловодом у групу логістики. Але за власним бажанням вона перейшла стрільцем у бойову роту і зараз перебуває на передовій, захищаючи кордон.

У підрозділі кажуть, що до війни дівчина здолала онкологію. Тепер вона готова перемогти у війні, створити сім'ю та бути прикладом для своїх майбутніх дітей. Після війни планує залишитися у ЗСУ.

Батько у ЗСУ: шестирічний Ярослав став волонтером у Харкові

Шестирічний Ярослав Звєрєв із Харкова став волонтером. Спочатку він розвозив їжу разом із батьком, а коли Звєрєв-старший вирушив захищати країну, хлопчик продовжив волонтерити з мамою.

Батько у ЗСУ: шестирічний Ярослав став волонтером у Харкові

Ярослав – наймолодший волонтер міжнародного об'єднання "Пульс Харкова". Цю організацію зареєстрував його отець Сергій. На початку повномасштабного вторгнення хлопчик із мамою виїхали у безпечне місце, а Сергій із командою знайомих їздив районами Харкова, зокрема на Північну Салтівку та допомагав людям. Коли восени син повернувся, батько долучив його до волонтерства.

"На жаль, війна стала частиною життя, тому дитина має бачити, що відбувається, що люди потребують допомоги, що потрібно бути співчутливою, доброю - це наближатиме нас до перемоги", - каже мати хлопчика Надія.

Вона каже, що залишається із сином у Харкові, бо вірить у перемогу.

"Ярослав завжди радий був допомагати: був на складах, кухні, розбирав речі. Залишатимемося у Харкові, підтримуватимемо своє місто", - розповідає Надія.

Папа Ярослава та керівник "Пульсу Харкова" Сергій Звєрєв каже, почав залучати сина до волонтерської діяльності, щоб виховувати у ньому правильні почуття, відповідальності, патріотизму, любові та взаємодопомоги. Зараз батько служить у ЗСУ.

Харківський кіт-блогер Степан збирає гроші на допомогу тваринам, які постраждали від війни

Відомий харківський кіт-блогер Степан, який проживав на Салтівці, із початком повномасштабного вторгнення в Україну разом із господаркою евакуювався за кордон.

Харківський кіт-блогер Степан збирає гроші на допомогу тваринам, які постраждали від війни

Весь цей час його сім'я допомагала збирати кошти на допомогу тваринам в Україні. Завдяки передплатникам за 4 дні йому вдалося зібрати понад 10 тисяч доларів. У травні Степан отримав премію World Influencers & Bloggers Awards (Оскар для блогерів), яку провели в рамках Каннського кінофестивалю.

22 вересня кіт повернувся до України, а у грудні приїхав до Харкова.

У січні кіт-блогер Степан потрапив на обкладинку журналу Times Monaco. У цій країні родина Степана провела два місяці після евакуації із Харкова.

Читай всі новини Харкова в Facebook і підписуйся на нас в Instagram і Viber.