Харків та Куп'янськ закидані касетними мінами: як розміновують область

Харків та Куп'янськ закидані касетними мінами.

Харків та Куп'янськ закидані касетними мінами. Фото: Суспільне

Події
23 сiчня 2023 09:57

Керівник відділення саперів житомирських рятувальників Олександр Павленко із колегами два місяці працював у Харківській області, розміновуючи території.

Олександр почав працювати із командою 17 вересня. Вони розчищали цивільну інфраструктуру: спочатку йшли залізничними коліями, потім лініями газопостачання, розповів сапер Суспільному Житомир.

Останні оперативні новини Харкова у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

"Це були і залишки боєприпасів, які не спрацювали, і касетні елементи з "Градів", "Смерчів", були касетні міни ПОМ-2, ПОМ-3 зустрічалися. ПФМ "Метелик" або "Пелюстка", що стрибають, АЗМ. Деякі місця  залізничними коліями були заміновані — розтяжками, сигналами, мінами. На полях було багато танкових мін, майже всі були пластиковими», — ділиться Олександр.

Харків та Куп'янськ закидані касетними мінами.Харків та Куп'янськ закидані касетними мінами. Фото: Суспільне

Такі міни практично неможливо знайти за допомогою металошукача, більше того, при їх встановленні окупанти вдавалися до хитрощів.

"Як написано у книзі, їх взагалі не можна знайти. Є невелика металева запчастина, і знайти її дуже складно. Часто ставилися вони за допомогою якихось хитрощів. Їх закопували на великій глибині. Теоретично вона не спрацює відразу, але коли намокне, вона "роз'їздиться" Неодноразово військові та мирні жителі їхали одними й тими ж дорогами, ми їздили там, і в якийсь момент така міна вибухала, були й хитрощі – ставили цю танкову міну, глибоко закопували її, під неї ставили додатковий заряд або ставили іншу міну і просували через пень. Ми чули про такі випадки. Тобто пень передасть навантаження на вибух, але через відстань апарат не побачить цієї міни", — розповів керівник відділення.

Харків та Куп'янськ закидані касетними мінами.Харків та Куп'янськ закидані касетними мінами. Фото: Суспільне

За його словами, росіяни робили все, щоб сапери не знайшли таких мін, а потім, коли поїдуть військові та цивільні, вони вибухнули.

"Ми багато знали і до цього, тому що працювали в Народицькому районі – там також велися бойові дії, були заміновані. Але порівняно з тим, що було на Харківщині, це трохи не те. Ми вчилися по ходу: ми теоретично знали, що є такі міни, такі боєприпаси, але практично стикалися з ними вперше... Чим довше війська там стоять, тим більше в них часу і можливостей вигадувати якісь пастки. Зараз спілкуємося з колегами з вибухотехнічної служби в поліції, з нашими підрозділами, та з військовими про херсонський напрямок, там все заміновано ще гірше, ніж на Харківщині. Цей напрямок був складним для розмінування, і досі там роботи ведуться. Зараз людей приваблюють більше у Херсонську область, і там дуже багато пасток, які вже є і поранені, і, на жаль, загиблі", - каже сапер.

Дуже часто на мінах підривалися мирні жителі: Таких випадків було дуже багато. Часто підривалися на танкових мінах, закопаних у землю, люди автомобілями, тракторах, комбайнах. Підривалися на протитанкових касетних мінах, які були у людей у садах, біля їхніх будинків... Суть у тому, що вони закидали ними просто все — не там, куди мали йти наші війська, але вони кинули ці танкові касетні міни по всьому місту.. Тобто люди виходять, а вони лежать і будь-якої миті можуть спрацювати. Їм достатньо ваги людини. Ними закидані Куп'янськ, Харків", - розповів Олександр.

Харків та Куп'янськ закидані касетними мінами.Харків та Куп'янськ закидані касетними мінами. Фото: Суспільне

Росіяни також використовували протипіхотні міни. Існували змішані мінні поля, де вони встановлювалися вручну — танкові та протипіхотні натискні міни. Сапери також зустрічали міни з ефектом натягу – АЗМ-72. Було також багато ПФМ - "Пелюстка" або "Метелик". Принцип їх роботи – від тиску на більш грубу деталь.

"Якщо ви відступите назад, вона вибухне. Сама вибухова речовина тут рідка. Вона з касетних боєприпасів. Є такі установки, вони вилітають із "Смерчів", "Ураганів". Такі міни бувають зеленими та коричневими. Була ситуація, коли ми працювали на об'єкті газопостачання. Повертаємось — нас зупиняє дорожня служба. Там працювала якась бригада з Тернополя. І у них грейдер підірвався на таких мінах. Грейдеру ясно, що нічого не буде, гума порвалася. Але небезпека в тому, що тут латають проїзну частину, асфальт, ось зріз асфальту, трохи такими чагарниками зарості, трава, і такі міни лежать на узбіччі... Досить відійти на півметра, і ноги немає.

Були ще випадки, позиції росіян залишилися там, а мирні жителі гуляють, цікаво їм подивитися. Ми їх проінструктували. Були також випадки, коли люди просили нас подивитися на житлові вагончики на підприємстві, що продавало сільськогосподарську хімію. Там був великий склад аміачної селітри просто неба, і там були позиції росіян. Там усі розстріляли, розбили. І люди просили нас відкрити унітази – вони самі боялися. Ми відкрили їх віддалено. Але там нічого не було”, – згадує Олександр.

За словами Олександра Павленка, існує програма перепідготовки фахівців із розмінування: готують і саперів, і офіцери перекваліфікуються на піротехніків. Зокрема, на базі Центру гуманітарного розмінування, який раніше базувався у Харкові, тепер його переведено в інше місце, а також на базі кафедри спеціальних та піротехнічних робіт Національного університету цивільного захисту України у Харкові.

Читай всі новини Харкова в Facebook і підписуйся на нас в Instagram і Viber.

Це чат - пиши та читай 👇
Ого! ти доскролив до нашого чатбота 😏
Тепер у тебе є можливість налаштувати його під себе і дізнаватися важливий контент першим, щоб розповідати друзям
Тільки пошта, тільки хардкор 🤘
Ми в соцмережах