"Кооперативна схема" Добкіна: Верховний Суд вирішив, що справу закрили незаконно — ХАЦ

Верховний Суд скасував ухвалу Дзержинського райсуду та апеляції та ухвалив, що справу проти Михайла Добкіна закрили з порушенням закону і повернув її для повторного розгляду до першої інстанції.

Про це стало відомо з ухвали Верховного Суду.

Останні оперативні новини Харкова у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

Обвинувальний акт проти колишнього харківського голови Михайла Добкіна було передано до суду далекого 2018 року. Справа слухалася повільно та постійно відкладалася.

Ось фото з одного із засідань, яке теж було відкладено через хворобу одного з адвокатів.

"Кооперативна схема" Добкіна: Верховний Суд вирішив, що справу закрили незаконно — ХАЦ фото 1

Через шість років такого слухання, 25 березня 2024 року, Дзержинський райсуд задовольнив клопотання адвоката та закрив справу проти Добкіна, повідомляє Харківський антикорупційний центр. Начебто обвинувальний акт стосувався епізодів лише 2008-2009 років, і тому минув 15-річний термін притягнення до кримінальної відповідальності. Харківський апеляційний суд у червні 2024 року залишив цю ухвалу в силі.

Прокуратура подала касаційну скаргу, і у Верховному Суді справа слухалася також не дуже швидко – з 3 жовтня 2024 року по 25 листопада 2025 року. Але Верховний Суд погодився з прокуратурою та ухвалив, що злочин закінчено лише тоді, коли незаконно заволоділи земельними ділянками, тобто оформлено акт на землю, а це сталося пізніше. Тому справа була закрита передчасно і її треба повернути для подальшого розгляду.

Проблема тільки одна: земельний акт було оформлено 18 серпня 2010 року, і, за розрахунками прокуратури, термін спливає 18 серпня 2025 року.

Як працювала "кооперативна схема" у Харкові

У працюючій системі суд був зобов'язаний розглянути справу за шість років і тим більше не закривати її на півтора роки раніше. Хоча в ній спочатку був величезний недолік.

Бо суть кооперативної схеми, викритої ХАЦ, була такою: у Харкові створювали обслуговуючий кооператив, у назві якого було словосполучення житлово-будівельний. Йому безкоштовно видавали у власність ділянку землі під будівництво як житлово-будівельному кооперативу, хоча вона такою не є.

Тому що чинний в Україні Житловий кодекс УРСР дозволяє житлово-будівельним кооперативам отримувати безкоштовно землю для побудови багатоквартирного житла. Але Кодекс висуває кілька вимог до учасників ЖБК: його члени повинні постійно проживати у місті, де будуватиметься житло, потребуватиме поліпшення житлових умов та стоятиме у квартирній черзі. А ще стояти на обліку охочих вступити до кооперативу при підприємстві, установі, організації чи виконкомі ради. Членів кооперативу має бути не менше п'яти, але загалом стільки ж, скільки й квартир у запланованому будинку. Вік членів кооперативу – до 30 років.

У Харкові ж засвоїли лише одне із цього закону – землю можна роздати безкоштовно і масово почали це впроваджувати у 2008 році, коли мером міста був Михайло Добкін, а секретарем міськради Геннадій Кернес. Таким чином, незаконно роздали щонайменше 650 гектарів міської землі на загальну суму 4-6 мільярдів гривень.

Найбільш очевидним у цій схемі було те, що кооператив міг створюватися буквально позавчора, а за кілька днів на сесії міськради йому виділяли кілька десятків гектарів землі. Єдиною людиною, яка могла винести питання на сесію міськради, був виключно секретар міськради – Геннадій Кернес. Після гучних обшуків у Харківській міськраді ролі та секретаря та міського голови були детально розписані у матеріалах кримінального провадження.

"Кооперативна схема" Добкіна: Верховний Суд вирішив, що справу закрили незаконно — ХАЦ фото 2

Але обвинувальний акт до суду прокуратура передала вже без Геннадія Кернеса. Тому судова перспектива справи одразу викликала певні сумніви. Бо після того, як депутати проголосували за виділення землі, міський голова зобов’язаний підписати рішення. Довести злочинну діяльність без усіх учасників схеми досить складно.

Серед обвинувачених у справі за кооперативною схемою також залишаються заступник міського голови з питань архітектури та містобудування Тетяна Овіннікова, колишній головний архітектор міста Сергій Чечельницький, ексдиректор департаменту земельних відносин Борис Баронін та інші. Однак, швидше за все, ця справа залишиться яскравим прикладом неефективності правоохоронної та судової системи України, вважають у ХАЦ.

Читай всі новини Харкова в Facebook і підписуйся на нас в Instagram і Viber.