Харків'яни написали відкритого листа до мера з проханням очистити назви вулиць від "русского мира"

Харків'яни звертаються до міського голови Ігоря Терехова з проханням перейменувати деякі вулиці Харкова.

Текст відкритого листа опублікував журналіст Філіп Дикань.

Останні оперативні новини Харкова у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

Нижче наводимо текст листа.

Очищення топоніміки Харкова від «русского мира»

Шановний Ігоре Олександровичу!

Розуміємо, що зараз важкі часи для Харкова і, можливо, вирішення питання, яке ми пропонуємо розглянути, здається в цей момент не зовсім доречним, але враховуючи, що зараз йде не тільки війна із бойовими діями, а й потужна інформаційна війна, то це стане нашою ідеологічною відповіддю ворогу й буде абсолютно доречним.

Нахабна російська агресія остаточно довела величезну прірву між світосприйняттям, фундаментальною сутністю українців та росіян, знищила останні найменші сподівання на можливість мирного сусідства із російською державою та остаточно поховала навіть найменшу віру на «братерство» українського та російського народів навіть у тих, хто досі плекав цю віру.

Харків’яни незалежно від мови, на якій розмовляють, національності та віросповідання не зустріли «освободителей» квітами, але показали й показують, що зовсім не раді агресорам. Всі ми доводимо, що Харків був, є і буде українським містом. Але треба йти далі й відсікти будь-які навіть натяки на «російськість», а тим більше «радянськість» нашого міста.

Руйнуючи наше місто, росіяни намагаються стерти нашу історичну пам’ять, наші цінності. Але цього не вийде. З кожним зруйнованим будинком, кожним вбитим мешканцем міста прірва між нами, українцями, та російськими «освободителями» стає все більше й більше, перетворившись у криваву безодню. Точку неповернення пройдено.

Так, Харків обов’язково відбудується, про що Ви, шановний пане Ігоре, не втомлюєтеся повторювати та вже робите й для чого всі ми, харків’яни, зробимо максимум можливого. Але місто вже буде іншим, не таким, як до війни, і тим нагальніше постає завдання позбутися того минулого, яке пов’язувало Харків із Росією та рідянщиною.

На мапі сучасного Харкова залишається декілька вулиць, які б варто було б, навіть потрібно перейменувати, щоб не пов’язувати наше місто із російськими окупантами. Вони знищують наше рідне улюблене місто, то й місту треба видалити принаймні головні ментальні зв’язки з країною-агресором.

По-перше, треба перейменувати Московський проспект, одну з найдовших вулиць України. Вибрати йому достойне ім’я в минулі часи було досить важко, але сьогодні вже вочевидь, що його треба присвятити Захисникам Харкова (як варіант проспект оборони Харкова), чи може хтось бути проти такого рішення!

По-друге, можна повернути першу назву Пушкінській вулиці, одній із центральних, яка з початку XIX століття мала назву Німецька або Велика Німецька. Звичайно, ім’я Пушкіна не має відношення до нинішньої російської агресії, але він – потужний символ «русского мира», з одного боку, а з іншого, як поет вже закордонний не має такого впливу як раніше, його вже і в школах не вивчають ретельно. До того ж він жодного разу не був у Харкові, презирливо відізвався про наш університет. Свою історичну назву вулиця втратила під час всеросійського шанування 100-річчя поета, нова назва була спущена зверху, що мало очевидні ознаки ідеологічної імперської акції.

Німці ж були третьою за чисельністю нацією міста, до 1917 року майже всі найпотужніші заводи Харкова були побудовані саме ними. Україна найближчим часом вступить до ЄС, цей крок буде нам на користь.

Варто було б змінити і назви вулиць Конєва і Малиновського, ці полководці поклали біля Харкова під час Другої світової війни безліч бійців Червоної армії, надавали наказ обстрілювати Харків, бомбити його. Конєв до того ж ввів в оману Ставку верховного командування, заявивши, що звільнив Харків 23 серпня 1943 року, хоча повністю це вдалось лише 29 серпня. Чи варто, щоб такі полководці залишились на мапі сучасного Харкова?

Слід прибрати і назву вулиці на честь маршала Бажанова, бо саме він розробив основи бойового використання реактивних систем залпового вогню, «Катюш», а потім і «Градів», якими зараз рясно поливають Харків агресори. Так чи варто його ім’я залишати в назві вулиці? До речі, багато з сучасних містян вже давно іменують її старою назвою – Чорноглазівська.

Розуміємо, що зібрати зараз сесію для вирішення цього питання неможливо. Але Ви могли б своїм розпорядженням сформувати комісію для перейменування вулиць у зв’язку із російським вторгненням. До речі, у місті Дніпрі вже почалася така робота. Це буде показово, а російське ТБ розповсюдить цю інформацію краще ніж хто.

Можливо, така комісія вирішила б і інші питання з перейменування вулиць, а саме виправила помилки, припущені у 2015 році. Навіщо нам дві вулиці зі схожою назвою: Мироносицька і Жон Мироносиць? Це одне і теж. Або Гольдбергівська, хоча вже, мабуть, всім відомо, що прізвище купця-мецената, на чиї гроші була збудована церква Трьох Святителів, було Гольберг.

Із глибокою вдячністю за Вашу неймовірну працю над забезпеченням життя Харкова та харківців у такі надважкі часи та надією на розуміння

Ольга Багалій, громадська діячка, членкиня правління Харківської правозахисної групи, праонука відомого історика, академіка, ректора Харківського університету, міського голови Харкова Дмитра Багалія

Юлія Баткіліна, письменниця

Сергій Бобок, журналіст

Наталія Бочарова, геолог

Родіон Бронніков, кінознавець, поет

Софія Бутко, доцент кафедри української мови Каразінського університету

Наталія Васильєва, видавчиня, співзасновниця краєзнавчого проєкту "Харків: люди, події, дати"

Макс Головачев, режисер, викладач

Ірина Гончарова, депутат Харківської міської ради

Роман Даніленков, співзасновник медіагрупи "Накипіло"

Філіпп Дикань, журналіст

Ольга Дзюба

Олена Єлагіна, вчителька харківщинознавства й мистецтвознавства, директорка музею "Українська хата"

Сергій Жуков, історик, публіцист, депутат Харківської обласної ради

Степан Захаркін, літературознавець

Наталія Зубар від імені себе та ГО Інформаційний центр Майдан Моніторинг

Юлія Ілюха, письменниця

Микола Кацанов, архітектор, близько 25 років працював у Харківській філії науково-дослідного інституту "Укрпроєктреставрація"

Оксана Кіріченко, журналіст

Олександр Ковалєвський, режисер, музикант

Олег Коваль, мистецтвознавець

Марія Козиренко, художниця, письменниця

Світлана Кононенко, бібліотекар

Геннадій Кофман, режисер, продюсер

Наталія Курдюкова, співзасновниця медіагрупи "Накипіло"

Володимир Лопатько, архитектор-реставратор, член Національної спілки архитекторів України, член Українського комитету ICOMOS

Ігор Лосієвський, доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник культури України

Наталка Маринчак, поетка, письменниця

Євген Маслов, журналіст

Ростислав Мельників, літератор

Володимир Маслійчук, доктор історичних наук, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Валерій Ніколаєвський, кандидат філософських наук, професор кафедри соціології соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Ольга Нікольченко

Володимир Новгородов, дійсний член міжнародного комітету охорони пам’яток та історичного середовища (ICOMOS), член-кореспондент Української академії архітектури, член Національної спілки архітекторів України, заслужений викладач ХНУМГ

Максим Олексієнко, депутат Харківської міської ради 6 скликання (2010-2015рр)

В'ячеслав Омельченко, письменник, вчитель історії

Тетяна Островська, поетка, письменниця

Людмила Охрименко, письменниця

Андрій Парамонов, дослідник історії Харкова

Леся Пасічник

Сергій Петров, історик, дописувач і популяризатор редагування української Вікіпедії, громадський активіст

Надія Полянська, завідувачка відділу "Україніка" ім. Т. Г. Шевченка ХДНБ ім. В. Г. Короленка

Дар'я Попова

Тетяна Пушкаш, перекладачка англійської та німецької мов, директор IT компанії

Юліта Ран, письменниця, драматургиня

Інна Роменська, письменниця, викладач історії для дітей

Людмила Рубаненко, віце-президент ВПГО «Спілка аудиторів України», заслужений економіст України

Борис Севастьянов, музикант

Ігор Солодовнік

Єва Сольська, дитяча письменниця

Віра Степанова, історикиня

Валентина Сушко, кандидат історичних наук, етнолог

Марія Тахтаулова, кандидатка історичних наук, начальниця Північно-Східного відділу міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті

Татьяна Узун

Оксана Фоменко, завідувачка бібліотеки коледжу харчової промисловості

Наталія Цимбал, акторка театру та кіно

Валентин Чебанов, вчений, член-кореспондент НАН України

Олександр Швець, голова Харківського прес-клубу

Сергій Шелковий, член Національної спілки письменників України, лауреат міжнародних та національних літературних премій

Станіслав Щербак, вчитель історії

Анна Ярмолюк, художник