"Свою музику треба любити": Загайкевич про конкурс молодих композиторів та Kharkiv Music Fest.

Цієї осені стартував Всеукраїнський конкурс молодих композиторів присвячений пам'яті видатного українського композитора Бориса Лятошинського, 125 річниця з дня народження якого відзначатиметься в наступному, 2020 році. Конкурс є частиною програми Міжнародного фестивалю "Kharkiv Music Fest-2020", який пройде в Харкові з 28 березня по 12 квітня.

Оголошений конкурс відрізняється не тільки великим призовим фондом, можливістю зіграти свій музичний твір зі світовими музикантами на одній сцені, але й міжнародним складом журі.

Від України в склад журі увійшла Алла Загайкевич – композиторка, авторка численних камерних, симфонічних і оперних творів, зокрема на слова Миколи Воробйова, Лишеги, Маяковського, Рильке, Сковороди, електронної музики для авдіо- та відеоінсталяцій, кіномузики, а також музикознавчих статтей. Членкиня Національної спілки композиторів, викладає на катедрі музично-інформаційних технологій Національної музичної академії України.

Ми поцікавились у Алли Леонідівни про конкурс, чи є попит на авторську українську музику, про перспективи молодих композиторів в України, яким чином можна популяризувати сучасну українську та хто

Алла Леонідівна, як ваші шляхи перетнулися з конкурсом Б. Лятошинського?

Стати членом журі конкурсу мене запросив Іван Пахота (креативний куратор конкурсу). Чесно кажучи, я не знала Івана особисто, а тільки його музику, яку я почула на одному з міжнародних майстер-класів, які були організовані ансамблем "Nostri Temporis". Це було кілька років тому, але для мене з того часу ім’я Івана Пахоти потрапило в коло людей, зацікавлених в розвитку сучасної музики, реалізації якихось педагогічних програм. Для мене Іван є представником спільноти композиторів, зацікавлених в спілкуванні, зацікавлених в розвитку української музики, зацікавлених в тому, щоб продовжувати не тільки самому навчатися і розвиватися, але й долучати до цього колег, молодь.

Тому зреагувала на його особистий дзвінок. Він розповів мені про сам конкурс та Міжнародний фестиваль Kharkiv Music Fest частиною якого є конкурс молодих композиторів ім. Б.Лятошинського. Власне, така історія.

В чому, на ваш погляд, полягає важливість конкурсів для молоді? Що повинно мотивувати молодь брати участь у конкурсах? Тільки призовий фонд або, може, бажання прославитися?

Участь у конкурсах як молодих композиторів, так і не зовсім молодих, я думаю, це є своєрідне долучення до комунікативного об’єднання погляду на музику. Особисто я, працюючи з юними композиторами, бачу, що дітки, які кілька років пишуть музику, то для них є важливим і дуже особистим, відчути, що він творець сучасної музики. Творення музики, участь у конкурсах – це якесь мірило своєї активної участі в розбудові чогось страшенно важливого в світі музики. Композитор – це не анахронізм. Професія композитора – це пошук, це активність, це актуальність. Тому конкурс – участь, власне, в найгарячішій точці активності.

Чи є попит на сучасну українську авторську музику?

Я з задоволенням бачу, що цей (2019) рік України в Австрії і Австрії в Україні якраз цікавий тим, що Україна, практично, вперше представляє в світі майже виключно нові твори або переважно нові, або переважно молодих композиторів. Тобто саме авторську актуальну музику, яка без анахронізмів, без зайвої риторики культурної спадщини, академізму чи якихось таких мертвих речей. На жаль, поки що це дуже складна річ представити Україну за кордоном в області сучасної музики. Та цей момент актуалізації страшенно важливий. І я тішусь, з того, що цього року таке вдалось зробити на міжнародному рівні.

Чи є щось що виділяє українську авторську музику? Якась яскрава, властива саме нашим композиторам, риса?

Особисто мене, людину, яка бере участь ще в педагогічному процесі, як раз цікавлять речі, де композитор наполягає на власному і детальному баченні твору. Тому що є велика небезпека для молодих композиторів, коли вони знайомляться або спілкуються з європейськими виконавцями, захопитися європейськими авангардовими традиційними лініями, допустимо лініями Дармштадської школи, Лахенмана, французькими напрямками давніх і дуже послідовних модерних течій. З’являється небезпека стати апологетом, стати середнім, придбати середньо-арифметичну європейську інтонацію, стати середньо-арифметичним європейським композитором. На жаль таке трапляється – нівелювання власної мови, власної позиції, такий собі конформізм. І в цьому випадку постає проблема нечіткого композиторського малюнку. Мене це дуже пригнічує. Бо музична мова говорить про композитора теж більше, ніж матеріал, драматургія, форма твору. Музична мова, індивідуальна музична мова це те, за що ми маємо боротися.

Які перспективи композиторського напрямки в Україні? Адже, багато музикантів, отримуючи академічну освіту, виїжджають за кордон, щоб там реалізувати себе.

Я б не говорила, що композиторська професія, чи поетика композиторській творчості, психологія композиторської творчості відрізняється чимось від психології творчості поета, художника, письменника. Вважаю, що кожен композитор сам може вирішити, як він побудує своє життя, чи потрібен йому зв’язок з власною країною; потрібно йому усамітнення чи він хоче бути в ефективній роботі якогось хорошого музичного оркестру. Будучи студенткою Паризького інституті координації музики і акустики IRCAM при Центрі Помпіду, я бачила, як прекрасно у Франції організована система для сучасних композиторів, і бути частиною цієї системи для мене було величезним щастям. Але не меншим щастям було і починати робити щось своє в Україні, контактувати з оркестрами, із спільнотами, викладати і таке інше.

Навчатися за кордоном зараз українському композитору достатньо легко. Багато є можливостей і перспектив в Україні Ці перспективи пов’язані виключно з нашою власною реорганізацією мистецького життя. І вони уже відбуваються, сьогодні можна робити хорошу кар’єру і національну, і міжнародну, не будучи членом спілки композиторів, як, наприклад, в радянські часи, коли це було єдиним можливим шляхом побудувати музичну чи композиторську кар’єру. Сьогодні композитори мають напрочуд багато можливостей, і можуть отримувати державне фінансування без участі якихось посередників. Розвиток українського кіна теж дуже вплинув на затребуванність композиторів, актуалізацію композиторської роботи в Україні.

Наскільки висока конкуренція в ніші композиторства?

Достатньо багато, можна сказати навіть дуже. Це обумовлено в тому числі і тим, що, наприклад, режисер фільму не питає диплом. Тому є композитори, які закінчили консерваторії, ті, що закінчили університет культури, а є самоуки, які перейшли з звукорежисерської спільноти, є саундартисти, які прийшли з медіа спільноти візуальних мистецтв. Тому так, є велика конкуренція.

На ваш погляд, яким чином можна популяризувати сучасну українську електроакустичних, акустичну музику? Як її можна інтегрувати в повсякденне життя? Це повинно робитися на державному рівні або, можливо, це повинні бути, ініціативи музичних спільнот?

Популяризація, як спосіб донести абсолютно до кожного соціального прошарку населення, кожної соціальної спільноти, власне, академічну культуру, можлива і потрібна на рівні, в першу чергу, державних програм. Мушу сказати, що останню спробу прийняти Національну програму розвитку національного мистецтва, пам’ятаю при міністрі культури Богдані Сильвестровичі Ступки. Тоді він, дослухаючись до порад колег, спробував долучити митців різних напрямків, в тому числі і музикантів, до виправлення державної програми підтримки сучасного мистецтва. Ця програма включала в себе популяризацію музики на всіх рівнях, починаючи від середніх шкіл, музичних шкіл, включала обов’язкові ліміти, як зараз є ліміт української мови на радіо та ТВ, так ліміти українських творів державних колективів в установах, концертах, замовленнях і таке інше. На жаль, зараз такої програми немає. Якісь риси такої підтримки сучасного мистецтва виникають в ініціативах окремих колективів, як наприклад, в діяльності Київського симфонічного оркестру. Завдяки зміні менеджменту у них з’явились в програмі твори сучасних українських композиторів.

Інший шлях – лобіювання спілкою композиторів виконання творів членів спілки в концертах і фестивалях.

Артисти, диригенти хочуть грати сучасну музику. В ідеалі, добре було аби виділялось окреме фінансування на виконання творів українських композиторів. Сьогодні ж, щоб продавати квитки на українську музику, потрібно докласти до цього певних зусиль. І їх докладають самі оркестри, філармонії тощо. Наприклад, Київська філармонія перед концертом проводить лекторій не тільки про українські музичні твори, але розказують про прем’єри, музикознавці розповідають про діяльність колег.

Ваші побажання і рекомендації молодим композиторам.

Я б побажала молодим композиторам бути зануреним у свою власну музику, свій власний шлях. Дотримуватися його, будучі відкритим всьому світові. Коли Лятошинського запитали композитори: "Що б ви порадили молодим композиторам"? Він порадив любити свою музику більше своєї молодості. Це так трошки моралітет, але свою музику дійсно треба любити, треба дійсно занурюватися в почуття. Твоя музика є твоєю зоною контакту з людьми, тому вона повинна бути живою. І не забувати ніколи, що вони композитори - це завжди творці, а не апологети.

Всемирно известный скрипач и рок-звезда: в Харькове впервые выступит Дэвид Гарретт

СимфоРіздво: МАСО "Слобожанский" приглашает на новогоднюю премьеру

Мистер Гэтсби, Гарри Поттер и карнавальная ночь: где встретить Новый год-2020 в Харькове

Обсудить эту новость можно на нашей странице в Facebook

Читай все новости в нашем канале Telegram и подписывайся на нас в Instagram и Viber