Денис Олійник: "Таких президентів як Ярославський у своєму житті не зустрічав". Фото: metalistallstar.com
Ось хто точно посилить команду "Зірок", якщо вийде на поле 28 травня, то це Денис Олійник. Він продовжує кар'єру і на хорошому рахунку у чемпіонаті Фінляндії, де проводить п'ятий сезон. На носі у нього ювілей – 100-й матч за СІК. За "Металіст" Олійник провів 89 ігор та забив 25 м'ячів.
Не забудьте передплатити наш канал у Telegram
Допоможіть журналістам Vgorode.ua виконувати свою роботу. Підтримайте фінансово >>> ❤- Денисе, ми вас запрошуємо на All-Star Game. Гра відбудеться 28 травня. Сезон у Фінляндії на той час завершиться? Чи зможете приїхати?
- Поки не знаю. Сезон у Фінляндії починається у квітні і влітку паузи немає. Якщо випадуть вихідні чи перерва на ігри збірних, то обов'язково прилячу.
- "Металіст" - другий після фінського клубу СІК, за який ви провели найбільше матчів. Яку роль у вашому житті відіграв "Металіст"?
- Колосальну. Я дуже радий, що свого часу опинився в "Металісті". Я вдячний клубу за те, що вони викупили мій контракт за досить солідну суму. Вони повірили в мене і дали шанс виявити себе. Перші півроку, можливо, не так усе добре складалося, але дякую Мирону Богдановичу, Євгену Олексійовичу та Олександру Владиленовичу за те, що вірили в мене до кінця. Другий і третій рік я провів добре у "Металісті", потрапив до збірної. Я виріс як футболіст у "Металісті". І радий, що мій трансфер у "Дніпро" став одним із найуспішніших в історії клубу. Два сезони у Харкові одні з найкращих періодів у моїй кар'єрі.
- Чи згодні, що у Харкові найпотужніша в Україні торсида? І у вас не виникло проблем після переходу до "Дніпра"?
- Коли я грав у "Металісті", у мене були чудові стосунки з харківськими вболівальниками. Вони любили мене і в останній мій рік у "Металісті" визначили найкращим гравцем команди. Я завжди відчував їхню підтримку. Для мене харківські вболівальники найкращі в Україні. Зрозуміло, що вони були засмучені моїм переходом до "Дніпра". Але це футбольне життя і, вважаю, що я припустився помилки, перейшовши до "Дніпра". Від цього трансферу я лише програв.
- Олександр Ярославський до вас чудово ставився?
- Не те слово! Таких президентів як Ярославський у житті не зустрічав. Те, як він любить команду, як переживає, як він ставиться до футболу... Він практично не пропускав жодного тренування команди. Я йому дуже вдячний, тому що у деяких особистих питаннях він мені дуже допоміг. Коли мені потрібно було закрити деякі фінансові питання, він пішов назустріч мені. З великою повагою належу до Олександра Владиленовича. Хотілося б, щоб таких президентів в українському футболі було більше. Тоді й футбол у нашій країні зростатиме.
- Бачили відео, як він поринає у крижану воду. Вас у Фінляндії, мабуть, також до цього привчили?
- Він красень! У 62 роки так виглядатиме... Стільки енергії. Дуже позитивна людина. Я й сам люблю такі процедури. Завтра, до речі, їду до сауни. Середами вибираюся на озеро. У Фінляндії сауни на дровах. Паришся і одразу поринаєш у крижане озеро. Мені це подобається. Вранці завжди приймаю холодний душ.
– Чим фінські сауни відрізняються від наших?
- У них чоловіча та жіноча роздягальня окремо, поруч стоїть скарбничка. Кидаєш п'ять євро, ніхто не перевіряє. Написав своє прізвище та й усе. Одночасно в сауні може бути не більше восьми людей. Попарився години півтори-дві і поїхав. Тим часом, інші люди приїхали. Порожньо не буває.
- Ви там у Фінляндії по Україні хоч трохи сумує?
- Звичайно сумую. В мене діти в Україні. Але я вже звик. Намагаюся з користю проводити собі час. Часто беру дітей до себе. Займаюся саморозвитком, свого роду трансформація особистості.