Харків'яни — у лідерах із боргів за комуналку: за які послуги не платять найчастіше. Фото: Блог Portmone
Харківська область – на першому місці за кількістю боржників за комунальні послуги. І кількість боргів продовжує зростати.
Опендатабот проаналізував, хто найчастіше не платить за комунальні послуги.
Останні оперативні новини Харкова у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
За даними джерела, 794 604 активні борги за комунальні послуги налічується в Україні станом на початок листопада 2025 року. Незважаючи на активний статус, більшість цих проваджень фактично зайшли в глухий кут: 60% справ, тобто понад 476 тисяч, уже завершено без реального стягнення. Борги так і залишилися у Реєстрі, але виконавці просто не змогли стягнути заборгованість.
194 тисячі нових виробництв за комунальні борги вже було відкрито цього року. З них дві третини досі залишаються відкритими (132578 виробництв).
Найбільше за комуналку заборгували:
У 40% випадків українці 2025 року заборгували за теплопостачання. На другому місці водопостачання (18%), далі – газопостачання (15%) та житлове обслуговування (10%). На вивіз сміття та електроенергію припадає по 8% та 6% відповідно.
Найбільше виробництв відкрито проти людей віком 46–60 років — це майже 36% всіх випадків. А кожен четвертий борг припадає на пенсіонерів.
Понад половину виробництв (55%) цього року відкрили проти жінок. А антирекорд належить 71-річній пенсіонерці з Миколаєва, проти якої лише за цей рік відкрили 28 виробництв за борги за електроенергію. Усі вони були завершені через неможливість стягнення. Фактично борги залишилися, а система лише накопичила нові "мертві" справи.
Нагадаємо, що Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №14005, який має суттєво змінити правила роботи з боржниками. Документ пропонує автоматичне внесення боржників до реєстру та заборону на продаж або дарування майна до повного погашення боргу. Нові норми дозволять швидше накладати арешт на активи та запобігати спробам їх переоформлення.
"«Частина гучних заяв навколо проєкту ґрунтується на нерозумінні чинного законодавства: адже Єдиний реєстр боржників працює з 2017 року, а стягнення на єдине житло, за певних умов, було можливо й раніше. Новий законопроєкт фактично повертає норми, які вже існували раніше, та полегшує життя боржникам тим, що одразу після сплати боргу виконавче провадження буде автоматично закрите, а боржник — виключений з ЄРБ", - коментує суперечки щодо законопроєкту приватний виконавець, кандидат юридичних наук Андрій Авторгов.
На його думку, впровадження таких рішень має здійснюватися з певною обережністю, щоб не зруйнувати й так досить тендітну архітектуру виконавчого процесу, адже відсоток виконання на сьогоднішній день і без того вкрай низький.
Водночас він вважає, що незважаючи на паніку в соцмережах, навіть у разі ухвалення закону механізм вилучення житла суттєво не зміниться. Воно можливе, як і зараз, лише якщо борги перевищать 20 мінімальних зарплат (160 тисяч гривень) та з обов'язковим залученням органів опіки, якщо у житло прописано дітей. Закон ще доопрацьовуватимуть до другого читання, тож остаточні норми можуть змінитися.
Читай всі новини Харкова в Facebook і підписуйся на нас в Instagram і Viber.