Харків увійшов до трійки найкращих у рейтингу міст України за рівнем розвитку електронних сервісів у дослідженні програми "Прозорі міста" від організації Transparency International Ukraine.
У рамках проекту експерти перевіряли, наскільки муніципалітети забезпечують доступ до електронних сервісів, які покращують доступ громадян до важливих публічних послуг та відповідають вимогам європейських стандартів цифрової прозорості.
Останні оперативні новини Харкова у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
За результатами дослідження Харків отримав 58 балів із 100 можливих, посівши третє місце серед міст-учасників рейтингу.
"Зараз Харків є прифронтовим містом, одним із найбільш постраждалих від війни обласним центром, у ньому живуть і працюють лише 4% українських ІТ-фахівців (проти 14% у 2021 році). Дослідження показало, що міській владі вдається не лише підтримувати роботу створених ще до війни електронних сервісів, а й розробляти нові (наприклад, мобільний застосунок «Open Kharkiv»), завдяки чому Харків і зміг досягти високого результату", - сказано у дослідженні.
Серед електронних сервісів, доступних мешканцям Харкова, - онлайн-запис та електронні послуги у центрах надання адміністративних послуг, сервіси відстеження руху громадського транспорту в реальному часі, інтерактивні карти укриттів та пунктів допомоги, а також цифрові інструменти зворотного зв'язку з міською владою. Крім того, у місті працюють платформи, що дозволяють оперативно отримувати важливі повідомлення, використовувати міські послуги та доступ до актуальної інформації в умовах воєнного часу.
Загалом у рамках дослідження аналітики перевіряли:
- наявність у місті актуальної затвердженої програми інформатизації;
- забезпечення доступу до сервісів, що працюють на прозорість діяльності муніципалітетів, покращують обслуговування у сферах безпеки, освіти, охорони здоров'я, транспорту, комунальних послуг, охорони навколишнього середовища тощо. чи є інструментами електронної демократії;
- наявність комплексного мобільного додатка, де зібрано цифрові мобільні сервіси, що допомагають вирішувати щоденні потреби громадян;
- оприлюднення відомостей про адміністративні та соціальні послуги, доступні для замовлення в режимі онлайн;
- можливість здійснити онлайн-запис на прийом до ЦНАПу, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, а також наявність онлайн-сервісів для оцінки якості послуг, що надаються ними.
Результати дослідження
Середній рівень виконання 40 індикаторів блоку "Електронні послуги" становить 49,8%.
Найвищий результат у Києва – 70 зі 100 можливих балів. Позицією нижче – Львів із 63 балами, далі – Харків, який здобув 58 балів. Найменше балів у Полтави (27), Чернігова (32) та Луцька (43).
"Водночас жодна міська рада на своєму офіційному сайті або сайті структурного підрозділу з питань соціального захисту населення не оприлюднила окремий перелік соціальних послуг, доступних для замовлення громадянами в режимі онлайн. Попри те, що цифрова трансформація вже відбулась у сфері адміністративних послуг (на сайтах ЦНАПів 8 із 11 міст можна знайти переліки адміністративних онлайн-послуг), сферу соціальних послуг вона поки майже оминула. Прикметно, що на рівні держави створені спеціалізовані електронні сервіси – Соціальний портал Мінсоцполітики та Електронний кабінет особи з інвалідністю, які надають можливість подати онлайн-заяву на отримання послуг, однак лише на сайтах Кропивницького, Харкова та Хмельницького опубліковані посилання на ці сервіси, переважно в новинних повідомленнях”, - зазначили аналітики.
Ще однією несподіванкою дослідження стала відсутність на головних сторінках офіційних сайтів ЗМС посилань на сторінки, присвячені міським комплексним мобільним додаткам зі списками доступних сервісів.
Загалом зараз функціонують чотири такі програми: є Дніпро (Дніпро), Київ Цифровий (Київ), Misto (Одеса) та Open Kharkiv (Харків). Але лише на головній сторінці офіційного сайту Одеської міськради є посилання на Misto. Однак це посилання веде на сайт, де неможливо знайти відповідь на питання, які сервіси вже доступні мешканцям та гостям Одеси. Щодо головних сторінок сайтів Дніпровської міської ради, Київської міської ради, КМДА, Харківської міської ради, станом на жовтень 2025 року згадок про міські мобільні додатки на них взагалі не було.
Також 10 обласних центрів не надають доступу до електронного сервісу пошуку медичного обладнання у комунальних закладах охорони здоров'я (виняток – Кропивницький), а також до будь-якого електронного сервісу з актуальними даними з енергоменеджменту/енергомоніторингу (виняток – Київ).
9 із 11 міст не забезпечують доступ до електронного сервісу пошуку лікарських препаратів, придбаних за бюджетні кошти, у комунальних закладах охорони здоров'я (виняток – Київ та Одеса).
"Зауважимо, що відомості про медичне обладнання, залишки лікарських засобів, споживання комунальних послуг міські ради не повинні збирати спеціально під створення електронних сервісів на їх основі. Ці дані ЗМС мають оприлюднити і переважно регулярно оприлюднюють на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних відповідно до постанови КМУ № 835", - говорять аналітики.
Крім проблем з наявністю сервісів, аналітики в оцінці зафіксували складнощі з визначенням актуальності даних, доступ до яких надають ті чи інші сервіси. Наприклад, за результатами дослідження 7 з 11 міських рад не надають доступу до актуальних інтерактивних карт захисних споруд цивільного захисту, що є вкрай критично на четвертому році війни. У Кропивницькій та Полтавській міських радах на офіційних сайтах взагалі не вдалося знайти посилань на відповідні карти, а в інших п'яти міських радах доступ до карток забезпечили, проте перевірити, чи оновлювалися дані у 2025 році, неможливо.
Щодо застосування принципу "єдиної точки входу", то було зафіксовано виконання відповідного індикатора лише у 5 із 11 міст – Дніпра, Запоріжжя, Кропивницького, Луцька та Хмельницького. Жоден із лідерів – ні Київ, ні Львів, ні Харків – не створили на власних офіційних сайтах окремих розділів, де всі бажаючі легко могли знайти актуальні посилання на десятки електронних інтерактивних сервісів, які ці міста розробляли за власною ініціативою протягом останніх років.