Рекордно раннє пересихання болотних екосистем зафіксували у червні 2025 року фахівці Національного природного парку "Слобожанський".
За їх словами, це - тривожний кліматичний сигнал і доказ стрімких змін у гідрологічному балансі регіону.
Останні оперативні новини Харкова у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Фахівці парку розповіли, що болота поліського типу — унікальні для екосистеми Харківщини. Вони:
- накопичують і зберігають вологу впродовж року;
- стримують лісові пожежі;
- є домівкою для рідкісних рослин, тварин і грибів;
- утримують вуглець у торфовому шарі, запобігаючи кліматичним змінам.
Однак цьогорічні умови призвели до повного зневоднення боліт вже на початку червня. У деяких місцях вода не накопичилась навіть після танення снігу, а в інших зникла ще до початку літа.
Що спричинило пересихання?
Фахівці пояснюють, що з 2020 року ситуація погіршувалась щороку через:
- спекотні та тривалі посушливі періоди;
- зменшення кількості опадів узимку;
- поступове підвищення середньорічної температури.
Навіть боброві системи каналів, які традиційно затримують воду найдовше, цьогоріч частково пересохли.
Які наслідки?
Зникнення вологи у болотах призводить до:
- деградації екосистем та загибелі вологолюбних видів;
- підвищеного ризику торф’яних пожеж у спекотний період;
- викидів вуглекислого газу (CO₂) з пересохлого торфу, що посилює парниковий ефект.
Ці процеси запускають замкнене коло кліматичних змін: менше вологи — більше пожеж і CO₂ — ще сильніші кліматичні аномалії.
У "Слобожанському" НПП продовжують екологічний моніторинг і закликають громадськість звертати увагу на подібні сигнали природи.
Лісові болота — не просто калюжі. Це живі системи, які працюють на стабільність клімату і безпеку регіону.