Харківська обласна прокуратура спільно зі слідчими Нацполіції продовжує розслідування факту масового поховання, виявленого після деокупації Ізюма у вересні 2022 року.
За понад два роки розслідування вдалося встановити особи 402 загиблих із 448 ексгумованих.
Останні оперативні новини Харкова у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Про це повідомили у Харківській обласній прокуратурі в матеріалі для LB.ua.
Що відомо про масове поховання?
Місто Ізюм перебувало під російською окупацією з 8 березня по 10 вересня 2022 року. Щодня місто зазнавало масованих обстрілів, але однаково чинило опір загарбникам. Ворожі війська знищили інфраструктуру міста на 80 %, залишивши його взагалі без опалення, світла, води, мобільного зв'язку.
Після звільнення міста 15 вересня 2022 року правоохоронці виявили 423 індивідуальні могили та одну братську, де були поховані українські військовослужбовці.
15 вересня 2022 року було відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 438 КК України — порушення законів і звичаїв війни.
Кількість ідентифікованих загиблих
За словами начальника відділу Харківської обласної прокуратури Євгена Соколова, станом на початок березня 2025 року завдяки молекулярно-генетичним експертизам вдалося ідентифікувати 402 особи. Ще 46 залишаються невпізнаними:
- 24 осіб можуть бути встановлені, оскільки є біологічні зразки їхніх рідних;
- 22 особи залишаються невідомими.
Серед ідентифікованих:
- 198 чоловіків;
- 211 жінок;
- 25 військовослужбовців;
- 7 дітей;
- залишки тіл 7 осіб, статі яких не вдалося визначити.
Причини загибелі
За результатами експертиз вдалося встановити, що 140 осіб загинули насильницькою смертю:
- вогнепальні поранення — 15 осіб;
- вибухові травми (осколкові поранення, травми внаслідок авіаударів) — 87 осіб;
- ознаки катувань — щонайменше 15 осіб (зв'язані руки, мотузка на шиї, переламані ребра, кульові поранення колінних суглобів);
- колото-різані рани, переломи щелепи — 23 особи.
Щодо інших загиблих причина смерті залишилася невстановленою через значні гнилісні зміни або природні чинники.
Проблеми з ідентифікацією та заклик до громадян
Правоохоронці закликають рідних зниклих безвісти здати біологічні зразки. За словами старшої слідчої Слідчого управління ГУНП у Харківській області Людмили Подбой, відсутність інформації про рідних загиблих і їхніх біологічних матеріалів уповільнює процес ідентифікації.
Аби встановити особи загиблих, слідчі органи призначили понад 1500 молекулярно-генетичних експертиз. ДНК-профіль вивели з усіх 448 осіб, крім однієї могили, з якої ексгумували фрагменти обгорілих кісток.
"Проте протягом досудових розслідувань ми змогли ідентифікувати цих осіб — брата із сестрою, які перебували в будівлі, поряд з якою влучив снаряд, у результаті чого сталася пожежа і квартира повністю згоріла", — каже старша слідча.
Прокуратура та слідчий відділ неодноразово зверталися до людей, які мають зниклих чи загиблих родичів на території Ізюма й Ізюмського району, щоб вони здавали біологічні зразки.
"Багато людей з Харківщини повиїжджали за кордон. Наразі ми маємо два фрагменти, які належать одній особі, проте родичка загиблої перебуває за кордоном. На звʼязок з нами жінка не виходить", — коментує слідча.
Українці, які перебувають за кордоном, можуть здати біоматеріали через:
- ДП "Документ", яке має центри в Польщі, Німеччині, Іспанії, Чехії та Словаччині;
- Міжнародний комітет безвісти зниклих, який передає дані до Єдиного реєстру геномної інформації України.
Розслідування злочинів та притягнення до відповідальності
Правоохоронці вже направили до суду чотири кримінальні провадження за 11 фактами воєнних злочинів та вбивств.
Окремо триває розслідування авіаудару по п’ятиповерхівці на вул. Першотравневій в Ізюмі 9 березня 2022 року. З масового поховання ексгумували понад 29 загиблих, які стали жертвами цього удару.
Що далі?
Робота над встановленням осіб загиблих і документуванням воєнних злочинів рф триває. Прокуратура та Нацполіція закликають громадян повідомляти про зниклих родичів, щоб пришвидшити процес ідентифікації та притягнення винних до відповідальності.