Анкети в супермаркетах, спортклубах, аптеках, всілякі голосування – все це може стати джерелом витоку персональної інформації.
Як убезпечити себе в інформаційно-цифровому просторі, розповів начальник відділу Управління протидії кіберзлочинам Харківської області Департаменту кіберполіції Нацполіції України Руслан Сень.
Останні оперативні новини Харкова у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
За його словами, участь в облікових програмах різних установ може стати джерелом витоку персональної інформації до шахраїв. Наприклад, при заповненні анкети у супермаркетах чи спортивних клубах відвідувачі надають свої персональні дані. Однак база даних зазначених закладів може не мати надійного захисту та персональні дані громадян можуть потрапити до рук злодіїв.
Фшингові атаки можуть відбуватися за допомогою онлайн голосування.
"Використовують зображення дітей та просять проголосувати на підтримку їхньої участі у конкурсах і таким чином отримують доступ до облікових записів жертв, які намагаються залишити свій голос", – розповідає Руслан Сень.
Коли зловмисник авторизувався в акаунті жертви, він отримує доступ до контактів людини.
"У частині контактів зловмисники намагаються отримати кошти, а в частині акаунтів вони роблять розсилку на фішингові посилання. Це можуть бути також якісь голосування, які цікаві конкретній людині".
Щоб захиститися від таких кібератак, кіберполіцейські радять насамперед подбати про надійність паролів.
"Ніколи не використовуйте свої паролі для будь-яких акцій, дисконтних програм. На кожен сервіс повинен бути зовсім інший пароль".
Не потрібно використовувати в якості пароля дати народження. Адже, отримавши доступ до ваших даних, для зловмисників не проблема дізнатися, коли народилася людина чи її родичі.
Також правоохоронці нагадують, що необхідно своєчасно та якісно здійснювати оновлення програмного забезпечення.
Що стосується використання електронної пошти, то для фінансових питань краще завести окрему скриньку, яка має надійний захист. Також потрібно мати окремий "фінансовий" номер телефону, який не використовується у повсякденному житті.
"Якщо ви сумніваєтеся в легітимності будь-якого сайту або посилання, не переходьте по ньому. Взагалі, не переходьте за будь-якими посиланнями, які вам надсилають і до цього не було передумов", - каже кіберполіцейський.
Руслан Сень також наголосив, що з початком військової агресії у мережі з'являється багато фейкової інформації. Саме тому дуже важлива кібергігієна.
Щоб перевірити інформацію, що викликає сумніви, необхідно зайти на сторінку органу державної влади, який нібито зробив якусь заяву. Переконайтеся, що цей орган справді повідомляв цю інформацію.
"Довіряйте лише офіційним джерелам", - рекомендує Руслан Сень.
На базі кіберполіції з партнерами створено проект "BRAMA". Він покликаний припинити поширення ворожих та протиправних ресурсів. Кожен користувач може зробити свій внесок.
"Цей проект працює на базі телеграм-каналу. Він є досить простим у використанні. Там є інструкція, як бути просто інформатором цього ресурсу, а також учасником, який здійснює боротьбу з ворожими ресурсами", - розповів Сень.