"Діти війни" - це тепер не тільки про Другу світову війну. Через російську агресію на території України українські діти зараз також можуть претендувати на аналогічний статус.
Що дає цей статус, які пільги передбачені і чи можна його оформити у 2023 році? На ці питання "Українській правді" відповіли юристи компанії MORIS – Віталій Гуренко та Ростислав Соботник.
Останні оперативні новини Харкова у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Хто має право отримати статус "дитина війни" у 2023 році
Раніше "дітьми війни", згідно із законодавством, називалися громадяни України, яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) не виповнилося 18 років.
У нових реаліях чинне законодавство України визначає цей статус як "дитина, яка постраждала внаслідок військових дій та збройних конфліктів". Відповідний порядок надання такого статусу регулюється постановою Кабміну №268 від 5 квітня 2017 року.
Нещодавно до цього документу було внесено зміни ( Постанова №547 ), щоб вирішити проблему надання статусу дітям, які постраждали з початку повномасштабного вторгнення. І з 3 червня 2023 року на отримання відповідного статусу може претендувати дитина, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла повноліття.
Юристи зазначають, що відповідний статус надається за низкою обставин:
- одержання поранення, контузії, каліцтва;
- фізичне, сексуальне насильство;
- викрадення чи незаконне вивезення за межі України;
- залучення до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
- незаконне утримання, зокрема у полоні;
- психологічне насильство.
Крім того, наслідками воєнних дій та збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі обставини.
"Коли подається заява для надання дитині статусу, потрібно визначити обставину, яка справила найбільший негативний вплив на стан здоров'я та розвиток дитини", – пояснюють фахівці.
Як і де оформити статус? Список необхідних документів
Для оформлення статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, слід звернутися до органів опіки та піклування за зареєстрованим місцем проживання або перебуванням дитини як ВПО.
Також статус оформити можна за місцем звернення, якщо дитина прописана на території, де ведуться бойові дії або воно тимчасово окуповане РФ.
Звернутися із заявою щодо оформлення статусу може:
- законний представник дитини;
- родичі (бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат чи сестра);
- вітчим, мачуха;
- представник органу опіки та піклування.
Заявник подає до служби у справах дітей:
- заяву про надання статусу;
- згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".
Також необхідні завірені копії документів:
- свідоцтва про народження дитини чи іншого документа, що засвідчує особу дитини;
- документа, що засвідчує особу заявника;
- документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному закладі або іншій дитячій установі – документа, що підтверджує факт перебування дитини в такій установі) або споріднені відносини між дитиною та заявником;
- довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
- паспорти громадянина України, виготовленого у формі книжечки (за наявності);
- паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (за наявності);
- виписки з реєстру територіальної громади (за наявності).
Юристи зазначають, що до заяви також подаються документи, що підтверджують обставини, необхідні для набуття цього статусу. Йдеться про медичні документи, матеріали кримінальних проваджень, висновки експертиз, документи, що підтверджують загибель особи внаслідок війни тощо.
Протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви орган опіки та піклування повинен надати або відмовити у статусі. У разі негативної відповіді рішення можна оскаржити в суді.
Які виплати чи пільги передбачені для дітей
"На сьогоднішній день у законодавстві не погоджено соціальних гарантій, виплат для дітей, які постраждали внаслідок військових дій та збройних конфліктів, оскільки це питання регулює застарілий Закон України "Про соціальний захист дітей війни", - пояснюють експерти.
Такий закон передбачає соціальні гарантії виключно для осіб, які є громадянами України та яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Тому в Кабміні зареєстрували Проект Закону № 9042, який визначає, що дитиною війни є дитина, яка проживала (мешкає) в районах проведення військових (бойових) дій у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації або на лінії розмежування і не досягла повноліття (18 років), у тому числі дитина, яка перебувала у стані внутрішньоутробного розвитку.
У цьому проекті також передбачено такі соціальні пільги:
- щорічна грошова допомога на оздоровлення дитини війни дошкільного та шкільного віку. Порядок та умови надання щорічної допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України;
- компенсація витрат, пов'язаних із отриманням психологічної допомоги для дитини війни дошкільного та шкільного віку. Розмір, умови та порядок виплати компенсації встановлюється Кабінетом Міністрів України;
- державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної), професійної вищої та вищої освіти в державних та комунальних навчальних закладах.
Проте проект лише розглядається у Верховній Раді і не ухвалено. Через це кількість соціальних гарантій для дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, залишається незначною, кажуть юристи.
Наприклад, згідно із законом "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено, що діти, які мають статус постраждалої внаслідок військових дій та збройних конфліктів, можуть безкоштовно харчуватися у навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів та форми власності.
Окрім того, статус дітей може передбачати деякі пільги на місцевому рівні. Усе це залежить від рішень кожної територіальної громади окремо.
Найчастіше проблеми можуть виникати на етапі збирання документів. Зокрема, доказова база наслідків воєнних дій та збройних конфліктів для дитини з урахуванням обставин, які передбачає ухвала.
Крім того, проблеми викликає також бюрократизований процес подання документів.