24 лютого 2022 року ворог завдав масованого авіаційного та ракетного удару по території 92-ї Окремої механізації бригада імені кошового отамана Івана Сірка – складам, підрозділам, аеродрому у Чугуєві. Російські військові перетнули державний кордон України та рухалися вглиб колонами. У перші дні було завдання – утримати аеродром у Чугуєві, щоб запобігти висадці повітряного десанту.
Про це розповів командир 92-ї окремої механізованої бригади Павло Федосенко.
Останні оперативні новини Харкова у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
«Я зібрав керівний склад на командному пункті, вислухав доповіді командирів батальйонів. У свою чергу доповів про ситуацію вищому керівництву і отримав команду відкрити вогонь по окупантам на поразку, тримати оборону зайнятих позицій, утримати аеродром у Чугуєві, щоб запобігти висадці повітряного десанту. Перші два дні вели бої на цих напрямках – нами були сформовані мобільно-вогневі групи, які маневрували між колонами супротивника та завдавали з усіх боків вогняної поразки, знищуючи ворожу броньовану техніку. Росіяни не очікували на таку "зустріч", розгубилися, тому втратили керівництво підрозділами», - розповів він.
За словами комбрига, росіяни очікували, що жодного спротиву тут не зустрінуть.
«У документах, що потрапили нам у руки, було поетапно розписано – зайти, захопити населений пункт, закріпитися, обійти Харків. Далі йшлося вже про те, щоб росгвардія, яка йшла за основними бойовими підрозділами, розігнала купку незадоволених і навела громадський порядок у місті. Так, розігнали – на концерті в кобзона: ми знищили колону цього підрозділу у кількості сорока машин у Кутузівці. Вони везли із собою службових собак, спецзасоби, парадну форму…
Пізніше я отримав команду закріпитися на вигідних рубежах та висотах навколо Харкова. У ніч на 28 лютого вийшли на околиці міста та організували його оборону. Ті, хто увійшли у взаємодію з керівництвом Сил оборони Харкова, що тримали внутрішній круг оборони міста, нашим завданням стало тримати зовнішній периметр і, по можливості, відсувати ворога від міста. Один із підрозділів своїм рішенням я залишив на напрямі Чугуїв – Коробочкіно – Малинівка. Щоб не дати можливості противнику обійти нас праворуч, кілька підрозділів бригади організували оборону на Київській трасі з боку Пісочина», - розповів Федосенко.
Перші звільнені території
Першим звільненим населеним пунктом під Харковом стала Мала Рогань.
«У березні-місяці, після того, як відбили атаки росіян на місто, ми виставили на всіх небезпечних напрямках протитанкові засоби, засоби ППО, було ухвалено рішення просуватися вперед. Малу Рогань звільняли у складі штурмових підрозділів 1-го механізованого батальйону із залученням ДФТГ "Фрайкор", "Kraken", Національної поліції, Національної Гвардії. З боями за двома напрямками – з Харкова та Чугуєва зайшли до селища, вибили супротивника у складі двополкової бригади та, не зупиняючись, почали просування на Вільхівку, Сороківку, дійшли до Малого Веселого. Закріпилися за тими напрямами, перегрупувалися, але у складі 3-го батальйону пішли вже у напрямку Великої Бабки, Старого Салтова, Рубіжного, Тернової. Так дійшли практично до державного кордону України. На все це у нас пішло близько місяця», – згадує комбриг.
За його словами, противник тікав, не чинячи особливого опору. ЗСУ продовжили просуватися.
«Малими силами спільно з підрозділами ТрО, Нацгвардії та ДФТГ розпочали контрнаступ на напрямі Циркунів, Великих Проходів. Три рази планували операцію зі звільнення Кутузівки. Тоді вже було тяжко, оскільки підрозділи були виснажені. Закріпитися вдалося лише вчетверте. Після цього з лівого флангу Циркунов силами 22-го окремого мотопіхотного батальйону просунулися в напрямку Російських Тишків і взяли в півкільце супротивника, змушеного під нашим тиском відійти зі своїх позицій. Надалі оборону на цій ділянці передали тероборонівцям та правоохоронцям та почали готувати операцію зі звільнення територій напрямку у бік Шевченкового».
Вересневий контрнаступ
У вересні 2022 року Окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка брала участь у контрнаступі на Харківщині.
«Разом із десантно-штурмовими бригадами ми знаходилися на напрямі головного удару. Стояло завдання на максимальній швидкості просуватися вперед і сковувати сили противника, не даючи йому зайняти оборону і, відповідно, надати можливість сусіднім підрозділам праворуч і ліворуч закріплюватися на рубежах. {Росіяни} спочатку намагалися чинити якийсь опір, потім, коли зрозуміли, що ці спроби марні, що обходять з усіх боків – операція була надзвичайно грамотно спланована, все кидали та бігли чи здавались в полон… Контрнаступальна операція зі звільнення Харківської області, проведена у вересні минулого року, вже увійшла до історії! Це єдина армійська операція з часів Другої світової війни, яка була проведена не однією бригадою чи батальйонно-тактичною групою, а силами армійського корпусу і завершилася для нас із мінімальними втратами», - підсумував Федосенко.