Сьогодні, 24 березня, набув чинності Закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", що адаптує трудові відносини під реалії війни. Про це повідомляє прес-служба Міністерства юстиції.
Закон визначає нові правила трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.
Що змінилося:
Робочий день працівників має становити не більше 60 годин на тиждень (у мирний час було 40 годин).
Для працівників із скороченою тривалістю робочого часу – не більше 50 годин.
З новими працівниками можна укладати термінові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Працівників на період дії воєнного стану можуть переводити на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без їхньої згоди (за винятком переведення на роботу в райони, де йдуть активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я.
Працівники можуть звільнитися з власної ініціативи без двотижневого терміну попередження у зв'язку з веденням бойових дій у районах, де знаходиться підприємство. Винятком є примусове залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного часу, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.
Якщо підприємство ліквідується у зв'язку із знищенням через бойові дії, роботодавець може розірвати договір із працівником, попередивши його не пізніше 10 днів.
Допускається звільняти працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки з догляду за дитиною.
Роботодавець може призупинити виплату зарплати працівникам у разі неможливості її виплати через військові дії до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.
Працівнику можуть не надати відпустку (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки з догляду за дитиною), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах, віднесених до критичної інфраструктури.
Протягом періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника може без обмежень надавати відпустку без збереження зарплати.
Можна припиняти дію трудового договору (якщо роботодавець неспроможна забезпечити працівника роботою чи працівник неспроможна работать). При цьому зупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.