Вистава Тіма Керролла поєднує глобусовській традиціоналізм з новаторським підходом до акторської гри. В інтерпретації Керролла є навіть щось радикальне: режисер поставив собі за мету не просто відтворити костюми, сценографію, музичний і танцювальний супровід, які могли б обрамляти постановку початку XVII століття, але і зберегти суто чоловічий склад єлизаветинсько-якобіанского театру. Мало хто в наш час вирішиться спробувати в ролі Віоли чоловіка, адже в цьому випадку акторові доводиться виконувати подвійне завдання - зображати жінку, яка зображує чоловіка!