Интервью: академик Владимир Семиноженко рассказал, зачем идет в политику

Украинский ученый, академик НАН Украины Владимир Семиноженко, занимавший в свое время должности вице-премьер-министра, министра науки и технологий, председателя Государственного агентства по науке, инновациям и информатизации, сейчас – лидер харьковской команды партии профессионалов «Наш край». На местных выборах он возглавляет список кандидатов в депутаты областного и городского советов. 

Украинский ученый, академик НАН Украины Владимир Семиноженко

Вы – признанный ученый, научный руководитель «Института монокристаллов» Национальной академии наук Украины. Что заставило вас пойти в политику?

 – Катастрофическое состояние отечественной науки и образования. Мало того что у нас происходит системный демонтаж социального государства – пенсии мизерные, льготы отменяют, медицина дышит на ладан, так параллельно идет разрушение системы образования. Я считаю, что мой гражданский долг, как патриота Украины, патриота Харькова – внести свой вклад в общее дело, в улучшение условий для развития науки, образования, промышленности, которые являются визитными карточками нашего города. Если уделяется внимание среднему и высшему образованию, то благодаря образованным выпускникам вузов, соответственно, развивается наука. Причем наука, в том числе прикладная – ориентированная на промышленность, на практическое применение. Ни один топливный элемент в Украине не может быть загружен в реактор АЭС без специалистов Харьковского физико-технического института. На самом известном международном проекте в области физики – Большом адронном коллайдере – используются материалы, открытые и предложенные харьковскими учеными. Украина – одна из пяти стран в мире, где созданы иммуноферментные тест-системы на COVID-19: их разработали в одной из украинских лабораторий при участии Академии наук. В Харькове находится единственное предприятие в Украине, способное производить вакцины по всем мировым стандартам. А в условиях эпидемии коронавируса иметь собственное производство вообще вакцин – это важнейшая составляющая национальной безопасности. Вот так, в тесной кооперации с промышленностью, производством, медициной и должна работать отечественная наука. К сожалению, сейчас это все происходит вопреки, а не благодаря властям. 

Каким образом можно изменить ситуацию в Харькове, вернуть ему статус промышленного центра Восточной Украины? 

– Привлечение инвестиций. Привлекательность, открытость, понятность – это три ключевых момента для любого инвестора, хоть иностранного, хоть украинского. Надо не стесняться демонстрировать преимущества своего города, области. Харьковская область, кстати, является областью-донором. Надо показать, что именно от Харькова зависит наша атомная энергетика. Что от того, как в Харьковской области будет развиваться газовая промышленность, будут зависеть цены на газ в Украине, и, соответственно – тарифы на коммуналку. Рассказать, что Харьков – столица отечественной фармации. Это та тематика, которая должна лечь в основу стратегии развития Харьковской области, которая является важнейшей составляющей в развитии всей Украины. Харьковская команда «Нашего края» идет на местные выборы, чтобы усилить, поднять уровень региональной власти. Главное, что нас объединяет, это любовь к Харькову. Знаете, я думаю, что существует особенный харьковский патриотизм.

Интервью: академик Владимир Семиноженко рассказал, зачем идет в политику фото 1

Каким образом вы как будущий депутат предполагаете менять ситуацию к лучшему? 

– Все начинается с местных органов власти, в которые изберут людей с государственным мышлением, таких, как члены партии «Наш край», которые искренне работают на общее дело, на дело своих регионов. 60% налогов должно оставаться на местах, из этих средств мы на достойном уровне сможем профинансировать наше образование, и среднее, и высшее. Насчет науки – тут уже не обойтись без поддержки государственного бюджета. Я сторонник реализации в Украине Лиссабонского критерия – инвестирования в науку не менее 3% от ВВП. Сейчас это – доли процента. В итоге на производственные предприятия придет умная, образованная молодежь. Будут созданы высокотехнологичные рабочие места, пойдут инвестиции, появятся новые технологии, начнется общий подъем промышленности и рост местных бюджетов. А отсюда уже – нормальное финансирование дорожной инфраструктуры, транспорта, культуры, спорта, инвестиции в здравоохранение, экологию. Но во главе угла, я повторю – образование и наука, которые дадут толчок дальнейшему развитию. Потенциал еще остался, главное – не растерять его окончательно. Украина была, есть и будет научной страной. А насчет Харькова – передовые научные школы, конструкторские бюро и высокотехнологические производства способны сделать наш город научно-технологической столицей не только Украины, а всей Восточной Европы. Очень важный момент – необходимо остановить «утечку мозгов» из Украины. Уже сегодня к перспективным студентам присматриваются различные иностранные IT-компании, другие центры, переманивая их жить за границу и поднимать экономику других стран. Необходима государственная программа по поддержке молодых специалистов – конкурентная зарплата, доступное жилье.

Возглавляемый вами научно-технологический комплекс «Институт монокристаллов» – один из самых успешных научно-производственных центров Украины. Центральная власть помогает с финансированием научно-исследовательских программ? 

– Программы на уровне государства отменены с 2014 года. Финансирование от Академии есть, но крайне малое. Но мы держимся, развиваем новые проекты – многолетний успешный опыт работы и управления плюс самостоятельно заработанные средства это позволяют. «Институт монокристаллов» занял лидирующие позиции на мировом рынке новейших технологий производства кристаллов и радиометрического оборудования. Три четверти томографических гамма-камер в Украине (это основной инструмент современной радионуклидной диагностики) – нашего производства. В национальной системе здравоохранения используются разработанные учеными-биотехнологами нашего комплекса тест-системы для диагностики инфекций, передающихся через кровь, ВИЧ, гепатита B и С. Кстати, украинские тесты по качеству не уступают импортным аналогам, но гораздо дешевле.

Вы будете участвовать в выборах президента Национальной академии наук Украины? Какие главные проблемы сейчас в академической науке?

 – Я уже участвую. Опять же, тут проблемы в малом количестве молодых, перспективных научных кадров – по тем причинам, что я уже озвучил. И еще есть одна проблема, с наукой, правда, не связанная. Научно-технологические комплексы, НИИ, институты НАНУ зачастую находятся в центрах городов, где очень дорогая земля. Одним словом, представляют собой лакомый кусочек для нечистых на руку бизнесменов. И наша задача – защитить и приумножить все, что есть у Академии, возродить славу украинской науки. 

__________

Інтерв'ю: академік Володимир Семиноженко розповів, чому йде у політику

Український вчений, академік НАН України Володимир Семиноженко, який займав свого часу посади віце-прем'єр-міністра, міністра науки і технологій, голови державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації, зараз - лідер харківської команди партії професіоналів «Наш край». На місцевих виборах він очолює список кандидатів в депутати обласної та міської рад.

Ви - визнаний учений, науковий керівник «Інституту монокристалів» Національної академії наук України. Що змусило вас піти в політику?

 - Катастрофічний стан вітчизняної науки і освіти. Мало того що у нас відбувається системний демонтаж соціальної держави - пенсії мізерні, пільги відміняють, медицина дихає на ладан, так паралельно йде руйнування системи освіти. Я вважаю, що мій громадянський обов'язок, як патріота України, патріота Харкова - внести свій внесок у загальну справу, в поліпшення умов для розвитку науки, освіти, промисловості, які є візитними картками нашого міста. Якщо приділяється увага середній та вищій освіті, то завдяки освіченим випускникам вузів, відповідно, розвивається наука. Причому наука, в тому числі прикладна - орієнтована на промисловість, на практичне застосування. Жоден паливний елемент в Україні бути не може бути завантажений в реактор АЕС без фахівців Харківського фізико-технічного інституту. На  найвідомішому міжнародному проекті в галузі фізики - Великому адронному колайдері - використовуються матеріали, відкриті і запропоновані Харківськими вченими. Україна - одна з п'яти країн в світі, де створені імуноферментні тест-системи на COVID-19: їх розробили в одній з українських лабораторій при участь Академії наук. У Харкові знаходиться єдине підприємство в Україні, здатне виробляти вакцини за всіма світовими стандартами. А в умовах епідемії коронавируса мати власне виробництво взагалі вакцин - це найважливіша складова національної безпеки. Ось так, в тісній кооперації з промисловістю, виробництвом, медициною і повинна працювати вітчизняна наука. На жаль, зараз це все відбувається всупереч, а не завдяки владі.

Яким чином можна змінити ситуацію в Харкові, повернути йому статус промислового центру Східної України?

- Залучення інвестицій. Привабливість, відкритість, Зрозумілість - це три ключові моменти для будь-якого інвестора, хоч іноземного, хоч українського. Треба НЕ соромитися демонструвати переваги свого міста, області. Харківська область, до речі, є областю-донором. Треба показати, що саме від Харкова залежить наша атомна енергетика. Що від того, як в Харківській області буде розвиватися газова промисловість, будуть залежати ціни на газ в Україні, і, відповідно - тарифи на комуналку. Розповісти, що Харків - столиця вітчизняної фармації. Це і є тематика, яка повинна лягти в основу стратегії розвитку Харківської області, яка є найважливішою складовою у розвитку всієї України. Харківська команда «Нашого краю» йде на місцеві вибори, щоб посилити, підняти рівень регіональної влади. Головне, що нас об'єднує, це любов до Харкова. Знаєте, я думаю, що існує особливий харківський патріотизм.

Яким чином ви як майбутній депутат пропонуєте змінювати ситуацію на краще?

- Все починається з місцевих органів влади, в які оберуть людей з державним мисленням, таких, як члени партії «Наш край», які щиро працюють на спільну справу, на справу своїх регіонів. 60% податків повинно залишатися на місцях, з ЦИХ коштів ми на гідному рівні зможемо профінансувати нашу освіту, і середню, і вищу. Щодо науки - тут вже не обійтися без підтримки державного бюджету. Я прихильник реалізації в Україні Лісабонський критерію - інвестування в науку не менше 3% від ВВП. Зараз це - частки відсотка. Разом із цим на виробничі підприємства прийде розумна, освічена молодь. Будуть створені високотехнологічні робочі місця, підуть інвестиції, з'являться нові технології, почнеться загальний підйом промисловості і зростання місцевих бюджетів. А звідси вже - нормальне фінансування дорожньої інфраструктури, транспорту, культури, спорту, інвестиції в охорону здоров'я, екологію. Але в основі, я повторю - освіта і наука, які дадуть поштовх подальшому розвитку. Потенціал ще залишився, головне - не розгубити його остаточно. Україна була, є і буде наукової країною. А щодо Харкова - Передові наукові школи, конструкторські бюро та високотехнологічні виробництва здатні зробити наше місто науково-технологічної столиці не тільки України, а всієї Східної Європи. Дуже важливий момент - необхідно зупинити «витік мізків» з України. Вже сьогодні до перспективних студентів приглядаються різні іноземні IT-компанії, інші центри, переманюючи їх жити за кордон і піднімати економіку інших країн. Необхідна державна програма з підтримки молодих фахівців - конкурентна зарплата, доступне житло.

Очолюваний вами науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» - один з найуспішніших науково-виробничих центрів України. Центральна влада допомагає з фінансуванням науково-дослідних програм?

- Програми на рівні держави скасовані з 2014 року. Фінансування від Академії є, але вкрай мале. Але ми тримаємося, розвиваємо нові проекти - багаторічний успішний досвід роботи і управління плюс самостійно зароблені кошти це дозволяють. «Інститут монокристалів» зайняв лідируючі позиції на світовому ринку новітніх технологій виробництва кристалів і радіометричного устаткування. Три чверті томографічних гамма-камер в Україні (це основний інструмент сучасної радіонуклідної діагностики) - нашого виробництва. У національній системі охорони здоров'я використовуються розроблені вченими-біотехнологами нашого комплексу тест-системи для діагностики інфекцій, що передаються через кров, ВІЛ, гепатиту B і С. До речі, українські тести за якістю не поступаються імпортним аналогам, але набагато дешевше.

Ви будете брати участь у виборах президента Національної академії наук України? Які головні проблеми зараз в академічній науці?

 - Я вже беру участь. Знову ж таки, тут проблеми в малій кількості молодих, перспективних наукових кадрів - з тих причин, що я вже озвучив. І ще є одна проблема, з наукою, правда, не пов'язана. Науково-технологічні комплекси, НДІ, інститути НАНУ часто знаходяться в центрах міст, де дуже дорога земля. Одним словом, є ласий шматочок для нечистих на руку бізнесменів. І наше завдання - захистити і примножити все, що є у Академії, відродити славу української науки.

__________

Информация предоставлена в порядке ст.10 Конституции Украины и ст. 6 Закона Украины О национальных меньшинствах в Украине